Завершилась ювілейна школа №50. Мені особисто було потрібно більше тижня, щоб ще раз осмислити і «пережити» кожен день легендарної Лісової Школи.

Зразу скажу по собі, що на другому рівні вишколу було значно важче психологічно: починаючи з підготовки і власне під час проведення табору. Вишкіл проходить з великим темпом, тому кожної миті стараєшся впоратись зі всіма розпорядженнями якнайшвидше і звісно якнайкраще.

Цікавими для мене на другому рівні були обговорення дня, які могли тривати до першої ночі. Тут обговорювались враження за день, а також «ріст» кожного з учасників. Вечірнє миття не було в мене ще таким пізним (близько другої ночі).

Особливістю цієї Лісової Школи було те, що вона була ювілейною і відповідно всі завдання були поставлені на високому рівні. Вишкіл булавних, бунчужних та старшина мали показати чого досягнула в методиці Лісова Школа за майже 50 років свого існування. І, на мою думку, ми цього досягнули.

Завдяки креативу та праці вишколу булавних і прихильності до нас погоди всі таборові споруди були готові в перший тиждень табору. Тут слід відмітити архітектурні «шедеври», які спочатку вважались нереальними до виконання. А це лятрина «люкс-класу», 9-метрова брама, столи, сушки, тинок, щогла, сходи. Старшина посміхаючись казала, що всі цьогорічні споруди були 3-D, через те, що з якої сторони не подивишся, вони виглядали по-іншому і цікаво.

Цьогорічна ЛШ продовжила побудову каплички, основи якої заклали минулого року. А також започаткувала побудову криївки, яка, сподіваюсь, буде реалізована в наступні роки.

Точно, що запам’ятає кожен учасник Лісової Школи №50, це «мандрівку» до ШБ, яку краще назвати пробіжкою. Дорогу від скель Довбуша до Нижнього Синьоводного подолали за годину і 20 хвилин (це близько 12 кілометрів). Хочу подякувати ШБ за гостинність, смачний обід та креативні пісні. Повірте, ваші старання не пропали марно, а зігріли юнацькі серця та подарували всім гарний настрій.

Приємною несподіванкою для всіх став візит на гостьовий день 5-ти комендантів попередніх ЛШ: пл. сен. Богдана Генеги, ЛЧ, пл. сен. Богдана Гасюка, V, ст. пл. скоба Любомира Олійника, ЛЧ, пл. сен. Романа Онуфріїва, ОЗО, ст. пл. скоба Святослава Луціва, ЛЧ, члена кадри ЛШ ст. пл. гетм. скоба Богдана Рака та співавтора «Вальсу Лісової Школи» пл. сен. Олександра Яворського, ЛЧ («Паганель»). Вони розповіли історію становлення Лісової Школи в Україні, кумедні випадки зі своїх ЛШ.

Основним все ж таки є ріст кожного з учасників вишколу. Було приємно бачити, як люди яких ти знаєш багато років міняються на твоїх очах в позитивну сторону. Дякую учасникам вишколу булавних за працю та креатив. Тут хочу відзначити:

• Гурток ч.1 «Грім» — за підтримання таборового духу, за Славка Вакарчука і його цьоцю. За реалізацію нереальних проектів і за таборові споруди з лєго.
• Гурток ч.2 «Дубовий» — за креатив під час складання пісень, за енциклопедичні знання. За «Бігуса» та придумання таборових танців.
• Гурток ч.3 «Еней» — за ваші кричалки, якими всім піднімали дух та за взаємодопомогу.
• Гурток ч.4 «Орест» — за реалізацію 3-D проектів та креатив (чого лише вартий складний переносний стіл).

Хочу подякувати вишколу бунчужних за взаємодопомогу та відданість ідеї ЛШ, проводу за таборовий дух.

Ото ж, хто не був ще на ЛШ, і не відчув чар пластування в урочищі Гнилий Потік раджу відкласти свої за і проти, спакувати наплічник і гайда до випробувань.

Лісова Школа — це легенда Пласту, приїжджай і твори її!

ст.пл.скоб Микола Яриновський, ЧоК